Спокій і тишу мальовничого українського села порушує повернення зі служби матроса-комуніста Клима Синиці. З криками «Полундра!» він підриває наївно-примітивні скульптури членів царської родини і як справжній більшовик береться будувати комуну. Ентузіазму у місцевих куркулів соціалістична ідея спільного блага не викликала, тому вони вже готують зброю, щоб протистояти народним комісарам. За протистоянням старого і нового спостерігає загадковий трунар-філософ Фабіян. Чужий для світу вавилонських пристрастей, він наче і хоче залишитись осторонь, але обставини цього не дозволяють. «Вавилон ХХ» – класика українського поетичного кіно, режисерський дебют актора Івана Миколайчука. Після блискучої ролі у «Тінях забутих предків» Сергія Параджанова, він уже проявив себе і як сценарист («Білий птах з чорною ознакою»), тому режисура була лише питанням часу. На жаль, через цензуру партійних ідеологів реалізувати свої режисерські задуми вповні Миколайчуку не вдалось. Всього він зняв 2 фільми. «Вавилон ХХ» – найуспішніший з них.