У 2014 році харків’янин на псевдо «Самурай» ступає на шлях війни. Спочатку долучається до лав добровольчого підрозділу, а пізніше стає бійцем ЗСУ. На цих тернистих шляхах він зустрічає та втрачає близьких і друзів і вкотре замислюється над тим, чого варта боротьба за свою державу. На війну легко потрапити, але важко повернутися. У 2018 році Самурай – пацієнт психіатричної лікарні. Попереду ще один бій – із самим собою та діагнозом ПТСР.

А далі – повернення до цивільного життя: до родини, до роботи, до Харкова. Чи варто було все пережите на війні того, що він отримав зараз?