«Моє дитинство» - міжнародний кінопроект, що об’єднав три короткометражні ігрові фільми - "Кров", "Мужицький ангел" та "Мій університет", зняті в Україні, Грузії та Італії. Сценарії до фільмів створені за мотивами оповідань Степана Васильченка, НодараДумбадзе та Ніно Палумбо. Разом вони творять кінотриптих, присвячений Хлопчику в різні вікові періоди. Головні герої – хлопці віком 6, 11 та 15 років. Різні країни, різні культури, різні обставини, але одне дитинство.

КРОВ / позачасове

за мотивами оповідання Нодара Думбадзе

Ця історія про незбагненну силу крові, про її поклик... Головний герой, 11-річний хлопчик Нодар, втрачає батьків і постає перед вибором – жити з бабусею (матір’ю мами) або з дідусем (батьком тата). Конфлікт щирих, справжніх, люблячих сердець розв’язується природнім шляхом. Шляхом взаємоповаги та захисту права вибору людини – дитини, яка дорослішає у нас на очах...

МУЖИЦЬКИЙ АНГЕЛ / позавікове

різдвяна історія

за мотивами оповідання Степана Васильченка

6-річний хлопчик Іванко чекає на диво. Найбільше на світі він хоче, аби на Святвечір до куті на столі був мед, якого немає. Надворі повоєнний час, хлопчик живе лише з матір’ю(батько загинув при військових обставинах). Головний герой йде до церкви, де бачить ікону Мужицького ангела, біля якої — солодощі, пряники і мед... Хлопчик починає розмовляти з Мужицьким ангелом та просити «хоча б одного щербатого горнятка меду». Паралельно у фільмі присутня історія самого Мужицького ангела(анімація), який символізує образ всього людства.

МІЙ УНІВЕРСИТЕТ / безмежне

за мотивами оповідання Ніно Палумбо

Після Другої світової війни 15-річний Джованні переїжджає з сім’єю з Півдня Італії у маленьке тосканське селище. Хлопець читає "Божественну комедію" Данте Аліг'єрі. Цю книгу він успадкував від батька, який нещодавно загинув у бою. У намаганні зрозуміти глибинні змісти роботи відомого флорентійця, юнак вирушає у бібліотеку в старому замку. З цього відвідування розпочнеться його університет, а згодом хлопець відчує своє покликання - стати письменником.