Презентація самвидав-проєкту “Практика. Кіно як політика” + лекція на тему “Кіно і політика пам`яті”. Із власного колоніального досвіду ми знаємо, що історія не лише пишеться, а й постійно переписується. Це напряму впливає на те, як ми мислимо і пам`ятаємо себе крізь часи. Наразі публічна дискусія про памʼять дуже актуальна через поширення деколоніального дискурсу, а також під впливом знищення архівів, плівок та інших матеріальних носіїв колективної пам`яті. Ми допитливо переглядаємо власне минуле, намагаючись відділити нав`язане від автентичного, аби сформувати нові цінності, сенси й ідентичності, дібрати нові терміни й дефініції. Зміни у сприйнятті історії перевизначають актуальну дійсність. І мистецтво, у тому числі кіно, як форма реакції на пережите, відіграє у цьому не останню роль. На лекції детально поговоримо про: ● визначення колективної памʼяті; ● соціальну й конструктну природи памʼятання; ● теоретичні засади політики памʼяті; ● засоби, які використовує кіно, аби бути дієвим інструментом у межах цих політик; ● фільми як окремі поля памʼяті (що це, і за якими принципами функціонує). Спікери: Марія Васильєва, авторка текстів збірки. Марія – культурна журналістка, кінорецензентка і лекторка. Навчалася в НАУКМА (бакалавр політології). Працювала з медіапроєктами Пусто, Moviegram, LiRoom, Wonderzine, а також кінофестивалями Docudays UA, KISFF і ОМКФ. Тематичний спектр, у якому вона працює з текстами, зумовлений інтересом у суспільних науках, філософії та культурі. Аліна Панасенко, кураторка проєкту. Аліна – режисерка, мисткиня і арт-менеджерка. Навчалася в КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого (бакалавр драматургії кіно), а також в школі MYPH (концептуальна фотографія), проходила кураторський курс в Pinchuk Art Centre і наразі є студенткою навчальної програми від Школи Вайди і Гдинської школи кіно. Зняла два короткометражні фільми «20-11-7.мп4» і «Театральна». Працювала над режисерським сценарієм фільму «Ля Палісіада (реж. Філіп Сотниченко). Є членкинею Української Кіноакадемії.