Мустафа мешкає разом зі своїм 8-річним сином Ризою, що має вади руху, та дружиною на ім‘я Суна у невеличкому помешканні, що дісталась йому у спадок від батька в одному із засніжених, бідних та важкодоступних сіл району Сарикамиш області Карс. Він працює водієм службового автомобіля в одній державній структурі. Мустафа працює в районному центрі та через погані дороги добирається на роботу на коні. Голова сім’ї намагається назбирати грошей на операцію синові, тому терпить неймовірні навантаження по роботі від свого директора. Більшість вільного часу Суна проводить із сином Ризою. Школа знаходиться далеко від села і оскільки Ризі було важко ходити через складні погодні умови та проблеми з ногою, вона носила його на спині до школи й назад. А у вільний час ходила допомагати по господарству літній жінці, яка була відома як «мудра жінка». Риза іноді дуже засмучувався через те, що не був схожим на інших дітей. Одного дня по дорозі до школи, коли Суна знову йтиме, несучи на спині Ризу, з ними трапляється лихо, що раптово змінює їхні пріоритети та життя.