Наприкінці 60-х до Львова приїжджає молодий поет Грицько Чубай. Його поезія надихає молодь і бентежить галицьких бюргерів. Чубая запрошують читати свої вірші у компанії та на вечори поезії. Ним починає опікуватись родина українських поетів-дисидентів — Ігоря та Ірини Калинців. Чубай разом з друзями починає видавати перший самвидавний літературно-мистецький часопис «Скриня», в якому друкує свою поему «Вертеп». На початку січня 1972-го року КДБ починає спецоперацію проти самвидаву. Чубая, Калинців і багатьох інших представників української інтелігенції заарештовують. Ігоря та Ірину засуджують до 9 років таборів, Чубая відпускають, але його життя перетворюється на справжнє пекло.