30-річна вчителька Поппі нічим не відрізняється від простих людей - вона самотня, живе на невелику зарплату, через що змушена знімати квартиру разом з подругою. Однак Поппі впевнена, що у неї все просто чудово. Вона йде по життю сміючись, ні про що не замислюючись, нічого не боячись, випромінюючи-таки просто дитячу безпосередність. Такий заряд оптимізму, нарешті, і правда притягує до неї щастя.